Мамині руки (вірш моєї доньки)

Як  пахнуть  руки  твої  мамо!
Любов’ю  до  дітей  своїх
Ви  скажете:  «Так  не  буває
Ви  спробуйте,  прильніть    до  них.

В  них  аромат  дитинства  віє
Тепленьким  літні  м  вітерцем
Коли  прогулюючись  йшли  ви
І  мріяли  й  про  те  й  по  се…

Як  мама  готувала  їжу  
Лиш  те  що  до  вподоби  вам
Наспівуючи  тихо  пісню.  
Ви  вірили  її  словам

Про  те,  що  буде  усе  добре,  
Про  те,  що  світ  чекає  вас
І  доля  ваша  переборе
Усі  незгоди  водночас.

-«А  ще  чим  пахнуть  руки?»  -  Оберегом
Як  пригортала  до  грудей
Благословляючи  в  дорогу
На  захист  від  лихих  людей.

Як  у  хворобі  обіймала
Коли  хворіли  ми  малі
І  ночі  ті  що  не  доспала
Як  плакала  і  виглядала
З  доріг  далеких  край  воріт.

В  обіймах  мами  так  спокійно
Від  горестей  і  від  турбот
Мов  крила  Ангела  надійно
Нас  бережуть  від  всіх  негод.

А  скільки  коштує  прощення
За  біль  від  грубощів  й  образ
І  в  гіркоті  опустить  руки
З  надією…  В  останній  раз.

І  утираючи  руками  сльози
Все  ж  від  душі  прощає  вас
Молитву  посилає  Богу
«Благослови  їх  повсякчас!

Бо  ще  дурні  та  не  розумні
Все  зрозуміють  лиш  тоді
Коли  не  буде  мене  поряд
Не  буде  вже  куди  ідти.

Та  все  одно  лиш  молить  Бога:
«Убережи  дитя  моє,  
Хай  буде  легшою  життя  дорога,
Біда  і  горе  обмене.»

Мов  горлиця  матуся  сива
До  неба  руки  підійма
«О  ,  Господи,  дай  боже  сили
Бо  сил  моїх  уже  нема!»

Повиростали  ми.  Життєвий  шлях
Сини  і  доньки  свій  вже  мають
Та  тільки  рук  твоїх  тепла
Й  обіймів  так  не  вистачає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2018
автор: Алика Лем