[youtube]https://youtu.be/L7qfsb3dkVg[/youtube]
Лежав боєць в пшениці, в полі,
у рани вп'ялася стерня.
Він знемагав від втоми й болю,
горіла, стогнучи, земля.
Там жайвір трепетав у висі,
хитавсь від вітру колосок,
що нахилився низько-низько.
Кровавив юнака висок...
Спливали дорогі хвилини
бійця хороброго в бою.
Країну боронив до згину,
Вітчизну захищав свою.
У мреві голос ніжний чує,
співає мама... "Боже, мій!
Це ж колискова, що віщує
життя прекрасне"."Сину, стій!" -
Співала мама, щебетала,
немов пташина на зорі,
надію в колискову вклала -
почуй, Всевишній, угорі!
Слова наповнені любов'ю
звучали в полі: день і ніч,
не перелилися журбою -
одужав син всьому опріч.
Співають мами колискові,
дарують дітям майбуття...
Цілюща сила у тім слові,
мелодія - на все життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790990
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.05.2018
автор: Фея Світла