вмерти за неї_ сиву і молоду_
очі блакитні, жито і льон в волоссі_
все у господі якось не до ладу.
діти голодні, щури не лишають постіль…
вмерти за неї. в землю піти зерням.
степом туман, вишні, хати, та інше…
небо злякається. вигорить вщент стерня.
стануть хрести лісами на попелищі…
вмерти за неї знову. було колись.
десь вже з гілок засохлих знялись ворони_
вітер підступно зносить до яру свист_
плачуть ікони. сонце стає червоним…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790934
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.05.2018
автор: Ки Ба 1