На фронт проводжала єдиного сина,
Обличчя гаряча сльоза обпекла.
Якою важкою була та година,
Що матір і сина навік розвела.
На фронт чоловіка збирала дружина,
Тривожно горнула дитя до грудей.
Якою важкою була та година,
Яка відібрала батьків у дітей.
На фронт юнака проводжала дівчина,
Клялися, коханню не буде кінця.
Якою важкою була та година,
Що мрії розбила і вірні серця.
Тією ціною для мене з тобою
На рідній землі розквітає весна.
Вклонімося, люди, Вітчизни героям,
Увічнимо в пам’яті їх імена!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790902
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 08.05.2018
автор: Світлана Вітер