[color="#0051ff"][b][i]
Що ще треба для людини?=
Життя бачить пишноту,
Шукай срібну середину,
А чи навіть золоту,
Міру май також у всьому,
В відпочинку й у труді.
Якщо ти на небо сьоме
Мітиш на всюдиході…
Щоб ніхто вас «не натовк»-
Головне –вчись кожну мить
Знай,що «недо» дає поштовх,
«Пере» теж чомусь нас вчить.
В "середині"-усі шарми
Знаєм істину просту:
Не всі мають тую міру
Й середину золоту**…
Від усіх надмірних "пере"-
Душу й тіло ,мо,роздере...
Й "недо"-НІ,і "пере" теж
інколи ж- лови "безмеж"-
У Любові,щасті,вірі...
Й філософствуєм без міри*...
[/b]
• [b]Міра[/b] — тут-одиниця вимірювання; певна величина, що є одиницею вимірювання.
o Міра фізичної величини
• [b]Міра[/b] — мірка; величина, розмір, ступінь чого-небудь; те, чим вимірюють що-небудь.
[b]ЦІКАВЕ ПРО ЗОЛОТУ СЕРЕДИНУ
[/b]
**Aurea mediocritas з лат. — [b]золота середина [/b]— крилатий вираз, що вживається у значенні: про думки або поведінку людини, яка уникає труднощів, віддає перевагу поміркованості (зазвичай вираз вживають іронічно). Походить цей вислів з другої книги «Од» (ода 10 «До Ліцінія Мурени», строфа 5) римського поета Горація (65-8 до н. е.).
Auream quisquis mediocritatem
diligit, tutus caret obsoleti
sordibus tecti, caret inuidenda
sobrius aula.
Золотій середині хто довіривсь,
Той не стане жить ні в злиденній хижі,
Ні палацом він у людей не буде
Заздрість будити...
06.05.2018р.
[/i][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790581
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.05.2018
автор: Валентина Мала