Не цілує ливень вуст землі зашерхлих,
Плескіт не лікує зморених думок,
Сонценитку суша скручує уперто –
Світ вдягає в пилу сірий штучний шовк.
Вітер босякує, хмари розганяє –
В лондонських тавернах, певне, побував:
Козиряв на воду з дощерозгуляєм –
Хляпань краплемешти в запалі програв.
Спів птахів бадьорий кліпає на сонці,
Мружаться стакато трелі солов’я,
Луг їжакувато жде своїх покосів,
Втомлено чекає злив рясних рілля.
Тріщинками ґрунту твердь голосить ридма:
- Згляньтесь, о всесильні щедрі небеса.
Хай життю осанна трав буянням лине,
Й всесвіт напуває мрій земних краса!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790447
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.05.2018
автор: Серафима Пант