Розпустилась верба

Розпустилась  верба  над  водою,
Бо  схилилась  над  Панським  ставком,  
Де  прозора  вода  чистотою  
Гонить  хвилі  над  чистим  піском.  

Ранком  збудять  птахи  стоголосі
І  верба  вимиває  гілля,
Та  бруньки,  як  хмарки  сивокосі,
Над  водою  так  низько  схиля.

Вітерець  розмовляє  з  вербою
І  щоразу  про  щось  гомонить.  
Ну,  а  хвилі  біжать  бистриною,
І  вода  так  далеко  шумить.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2018
автор: Ольга Калина