Ти будеш жити, Україно

Давно  упала  наша    Січ
І  козаки  у  іншім  світі,
А  в  нас  є  день  й  щаслива  ніч
І  Україна  вся  у  цвіті.
                   Пішла  в  історію  й  УПА
                   Й  лежать  герої  у  могилах.
                   Вже  не  повернуться  сюда
                   В  кого  загарбницька  кров  в  жилах.
Віки  тримали  вороги
Нас  у  ярмі  й  в  покорі,
А  кара  була  -  Соловки
Для  тих,  хто  прагнув  волі.
                     Та  виросли  внуки  й  сини,          
                     Потомки  прадідів-героїв.
                     Вони  Вкраїну  підняли
                     І  стали  ворогам  горою.
Вже  не  дадуть  гнобити  нас
І  нищити  культуру  й  мову.
Хоча  диявол  й  то  не  раз
Калічить  наше  чисте  слово.
                     Й  ми  з  болем  дивимось  на  те,
                     Як  нищать  схід  наш,  мов  собаки.
                     Та  скоро  банда  пропаде,
                     Якщо  народ  піде  в  атаки.
Бо  досить  крові  пролилось  -
В  Сибірах,  тюрмах  і  в  повстаннях.
Вже  навіть  небо  піднялось
На  захист  волі  і  кохання.
                     Ти  не  загинеш,  не  помреш,
                     Моя  державо-Україно.
                     Весною  в  світі  розцвітеш
                     Для  всього  люду  воєдино.  
   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.04.2018
автор: Дашавський поет