Сьогодні втратила надію —
Їй вітер крила спопелив.
Чому на згарищі ще мрію,
Чекаючи на сотню див?
Чому малюються уяви
Невиправданих сподівань?
Чи просто, а чи для вистави,
В обіймах шарму і зізнань?
Вдивляюся в небесний простір,
Рахую зорі мовчазні.
В них погляди — лукаві, гострі,
І сумно мріється мені.
25/04/18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789470
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2018
автор: Lana P.