– Розкажи про війну, татку, таточку, тату! –
Усміхаючись бігло до татка дитя.
– Про війну? … Тиша зопалу рветься у хату.
Це коли… Ні, давай розкажу про життя.
– Про війну, про війну, – щебетало хлоп’ятко.
– Про війну, – заяснівши застигла сльоза.
– Заспокойся, рідненьке моє янголятко.
Чуєш, в небі гримить, ще почнеться гроза.
І стрибнуло малятко спрожогу на ліжко.
А у ліжку татусь: без руки і без ніг.
– Ти не бійся, – промовив він крихітці ніжно
І утримати сльози він більше не міг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789010
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2018
автор: Світлана Петренко