Забула я уже, які у тебе очі,
Хоч думаю про них я дні і ночі.
Забула я які у тебе руки.
Чи такі ж сильні й ніжні, як були ще до розлуки??
Забула губи твої солодко – медові
Хоч кожну мить твій поцілунок відчуваю.
І лише голос твій мене в життя вертає,
Тому кожну хвилиночку дзвінка твого чекаю.
15.08.2017р
PS:
Ні, не забула і забуть не можу,
Бо Ти навіки в душу поселився.
Тому так часто я в думках Тебе тривожу,
І жду коли б Ти подзвонив, або з»явився.
22.04 2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788566
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2018
автор: Валентина Рубан