Ранок над Десною

Не  раз  в  житті  я  осені  стрічала
І  зими    проводжала    до  весни,
Та  ненароком  доля  повінчала
Мене  з  красою  ранку  і  Десни,  
Де,  як  і  я,  вже  сивокосі  верби,
Які  не  раз  зустріли  тут  весну.
Вода  під  ними  стомлено-отерпла  –
У  роздумах  після  нічного  сну.
А  понад  нею  –  марево  стіною,
Мов  вартовий  і  тиші,  і  краси.
Хто  зустрічавсь  хоч  раз  в  житті  з  Десною,
У  травах  босі  ноги  заросив,
Той  щастя  більшого  у  Бога  не  просив.
3.03.2018.  

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787859
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.04.2018
автор: Ганна Верес