Україна моя котрий рік у війні –
І себе, й цілий світ рятує.
Її вірні сини полягли у борні
За свободу, мов хліб, святую.
Україна стріча на колінах синів,
Біль мечем розтинає груди:
Скільки ще ця війна в нас поставить хрестів,
Скільки свіжих могил ще буде?
Україна ховає найкращих дітей…
Геноцид, чи ціна за волю?
Тільки Бог один знає всю правду про те,
Як нам вибороть кращу долю.
Україна у ранах кривавих, важких,
Від так званих «братів», лукавих,
Це вони гнули нас не роки, а віки,
Смертю-голодом не злякали.
Україна жива. Й хоч болючі шрами
Нагадають не раз про себе,
Гордо пройде вона через війни-шторми
Й сонце волі освятить небо!
5.05.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787858
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 17.04.2018
автор: Ганна Верес