Немає пустоти,
Де ми, там два світи:
У своїм я, у твоїм ти.
Де блискавиця
й відголоски грому,
Де віри непохитна криця
і долі де незнають злому,
Де музика і пісня,
в якої два крила,
Де неба синь і сонця світ
не закриває мла,
Де праця знає піт
й немає місця там для зла.
Де неба неосяжна висота,
і мати моя доброта,
Сестрою де краса,
Де чиста, як сльоза, роса.
Без пилу надвечір'я й чисті ранки,
Тумани теплі, ніжнії серпанки.
Де світло, а поруч завжди тінь,
Де дзен душі і рівновага поколінь.
Де ладять дійсне й ленд,
З перказів й легенд
Де вітер дме із давнини
Й приносить мені віщі сни...
Хоч світу цього і не я творець,
Живе у ньому дух святий,
І син святий й святий отець...
Твого же світу я не знаю,
Не ділишся ти ним,
А я і не благаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787509
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2018
автор: Ivan Kushnir-Adeline