В МАДРИДІ ДОЩ

В  Мадриді  -  дощ,  весна  якась  плаксива,
Лупцює  небо,  наче  решето.
Сріблясті  краплі  падають  курсивом,
Біжать  струмочки  на  вологе  скло.  

Вже  місяць  дощ  -  такого  ще  не  бу’ло!
Холодні  хмари  клубчасто  снують...
Блищить  дорога  під  ранковим  гулом,
Вода  малює  смужок  каламуть.

Нема  качок,  не  скиглять  сірі  чайки,
Вже  й  Мансанáрес*  баранці*  несе...
А  понад  берегом,  де  змочені  алейки,
Змокрілий  голуб  пір’я  одтрясе.

Зелені  кедри  -  скупані  весною,
Ось-ось  оливки  цвітом  палахнуть.
Спізнілий  квітень  не  дає  спокою,
Струнчати  в  небо  -  парасолів  суть.

Природа  знає  різну  витинанку...
Мадридський  циган  вкрав  усе  тепло!
Ґран  Вія*  мокра  із  самого  ранку,  
Почулось  збоку:  «Нам  не  повезло...»

Підперли  небо  сірі  хмарочоси,
Дахів  не  видно...  Де  їх  височінь?
Глядиш  у  простір,  аж  тебе  заносить,  
А  ти  -  метелик...  втриматись  зумій!

В  Мадриді  -  дощ...  У  шаль  ховаю  шию,
Навстріч  попутним,  ніжно  усміхнусь...
Я  від  погоди  у  душі  не  нию  -  
Розбурхую  запізнену  весну!

[i]Мансана́рес*  -  річка
Баранці*  -  білі  пінисті  гребені  хвиль
Ґран  Вія*  -  одна  із  головних  вулиць  Мадрида[/i]


Lluvia  en  Madrid  


Madrid,  lluvia,  Primavera  llorosa.  
El  cielo  se  abre  y  filtra  sus  gotas  como  
a  través  de  un  tamiz.  
Lagrimas  de  plata  en  movimiento  
Surcos  corriendo  sobre  vidrio  mojado.  
Ha  llovido  un  mes  entero!  
Nubes  frías  como  ovillos  de  lana  
La  calle  brilla  con  el  zumbido  de  la  mañana  
El  agua  dibuja  una  turbia  franja.  
No  hay  patos  ni  gaviotas  grises  
El  Manzanares  hace  olas  
Y  en  la  orilla  los  paseos  están  mojados  
Aleteo  de  plumas  húmedas  
Pinos  verdes,  mojados  con  agua  de  primavera  
Los  olivos  darán  su  fruto  
A  finales  de  Abril  no  hay  descanso  
Un  bosque  de  paraguas  mirando  al  cielo.  
La  Naturaleza  da  un  giro  diferente...  
El  gitano  madrileño  ha  robado  el  sol!  
La  Gran  Vía  está  mojada  por  la  mañana  
La  gente  dice:  “no  tenemos  suerte“!  
Rascacielos  grises  sostienen  el  cielo  
Hasta  dónde  llegan?  
Miras  al  espacio  y  te  derriba  
Eres  frágil  como  una  mariposa  
Estate  alerta!  
En  Madrid  llueve...  
Escondo  mi  cuello  en  un  chal  
Te  cruzas  con  gente  
No  estoy  triste  
Sonrío  aunque  la  Primavera  tarde...

[i]Зробила  переклад  на  іспанську  мову  
Pilar  Piñol  [/i]
       

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787043
Рубрика: Присвячення
дата надходження 11.04.2018
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА