Я простелю весні рушник

Коли  весна  вітри  вже  запряже,
І  ті  примчать  її  до  свого  дому,
Вона  льоди  поріже,  мов  ножем,
І  прожене  сніги  й  зимову  втому.

Я  простелю  для  неї  рушничок
І  запрошу  у  край  свій  на  гостини,
Замовлю  музику  і  пісеньки  пташок,
І  розіпне  весна  свою  хустину.

А  там  лугів  небачена  краса,
Й  кульбабки-сонця,  росами  умиті,
І  день,  котрий  не  поспіша  згасать,
І  вод  зелено-сині  оксамити.
19.03.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786931
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.04.2018
автор: Ганна Верес