Чекає яблуня стара

Як  тобі  живеться,  яблуне  стара,
Чи  іще  квітуєш,  плодоносиш  ти?
Бо  колись  же  була  чудова  пора,
Щовесни  рожево  ти  могла  цвісти.

Згадую  частенько  я  той  давній  час,
Коли  гнулось  гілля  від  рясних  плодів,
Соковитих  яблук  неповторний  смак
Й  досі  відчуваю.Та  вже  відлетів

Перелітнім  птахом  не  один  той  день,
Насичений  сонцем  і  запахом  трав,
І  красою  вабив  та  п"янив  мене
Ароматом  квітів.А  ще  пригощав

Виноградом  білим  -  на  подвір"ї  ріс,
Нині  тут  угору  тільки  пнеться  хміль,
Але  височенний  ще  стоїть  горіх,
Білки  хазяйнують  восени  на  нім.

Ступлю  обережно  на  стежину  ту,
Яка  б  мене  знову  туди  привела,
Де  високі  мальви  й  досі  ще  цвітуть
І  чека,  мов  мати,  яблуня  стара.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786809
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський