Всі звуть її невісточка--
Проста, нехитра квіточка.
Маленьке жовте сонечко,
Що вбралось в білу льолечку.
Уранці гарно вмиється —
Сподобатись старається.
Весь день буде чистенька,
Причесена, гарненька.
Зведе уверх голівоньку--
Набратись в сонця силоньки —
Й знов опустить свої очі,
Бо бути гордою не хоче.
Як і ти- ця квітка ніжна,
Вона в полі довго квітне.
Ромашок білих я зберу
Й тобі, кохана, принесу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786649
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.04.2018
автор: Valentyna_S