Повелитель мовчання

                                               «Даремно  малюєш  серця  на  вікні:
                                                   Герцог  тиші
                                                   Вербує  внизу  вояків  у  дворищі…»
                                                                                                                                   (Пауль  Целан)

                             Лицарям  Судного  Дня  присвячую.
                                                                                                                             Щиро.

Герцог  тиші
Набиває  свою  порцелянову  люльку
Сухими  пелюстками
Черленої  квітки  папороті.
Повелитель  мовчання
Шукає  своєї  дідизни
Серед  туманів  найглибших  ущелин
Гір  сліпої  імли  наших  спогадів.
Герцог  мовчання
Мурує  свій  замок
На  вершині  вічної  криги,
Де  бракне  повітря
Для  невгамовних  птахів,
Для  людей  важкоступів,
І  навіть  для  звуків
Бракне.
Герцог  тиші
Вербує  солдат  серед  квітів  ночі:
Енотери  густих  дурманів  снів-лабіринтів
Серед  тихих  завулків
Міста,  де  живуть  сумні  люди,
І  зроду  не  було  трамваїв.
Князь  тиші
Оглядає  свої  полки  мовчазні
Понурих  залізних  жовнірів
Поглядом  чорного  ангела.
Граф  безсловесної  німоти
Закриває  чорнильниці,
Перетворює  пера  в  труху,
Рукописи  в  попіл,  шепіт  у  тьму,
А  нас  у  відлюдників.
Герцог  тиші  –  повелитель  мовчання.  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786093
Рубрика: Верлібр
дата надходження 05.04.2018
автор: Шон Маклех