Мамин дубочок, татова вишня
Наче принишкли у тиші нічній,
Й поміж ними стою я, колишня
Сумно вдивляюся в світ осяйний…
З Всесвіту чую слова любові
Місяць до серця немовби проник,
Мамині очі, тата долоні
Ніби виблискують сотнями свіч…
В ніч Воскресіння, вуста шепочуть:
"Донечко люба... Христос Воскрес…"
Й татові руки ніжно, дбайливо
Несуть мене в сяйві синіх небес.
Мамин дубочок, татова вишня
Знову цієї весни оживуть,
Я повернуся туди, колишня,
У Храмі за душі їх помолюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786057
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2018
автор: Галина Рибачук-Прач