Якби у ліс забратись у цю пору,
Губами дотулитись до беріз.
Лягти на спину й подивитись вгору
І малювати в небесах ескіз…
Білі хмаринки – проліски у лісі,
З відливом сірим – медунковий квіт…
І зграї птахів, що летять у висі,
Крилатим звуком залишають слід.
Сльозу намалювати на березі
І первоцвіт, що на полянах спить.
Сп’яніти від повітря, бо тверезий,
Побути в лісі навесні хоч мить.
Бо ліс весною розкриває чари,
Поету тут віддушина в житті.
І для додатку, хмари кучеряві,
Летять по небу, наче журавлі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785801
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2018
автор: СЕЛЮК