Прости, ніченько…

[b][i][color="#0a236b"]Буде    завтра...,  а    ти
Цей    мій    смуток    прости    мені,
ніченько,  вкотре    благаю.
Ні,  не    плачу    я,  ні  -
Це    душа    вся    в    сльозах,
бо    затісно    тривогам    і    смуткам    чомусь...
Там    сльоза    гіркоти
По    душі,  чи    по    шибці    безслідно,
тихенько    стікає...
Залишивши    сумні,
Нерозгадані    сотні    "чому",  що    знайомі
до    болю,  боюсь.[/color][/i][/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785785
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2018
автор: Nino27