Зголодніла душа,
Спорожніли серця.
А де ж ділися всі почуття?
Вітрищем рознесло
І змило дощем.
На душі лишився лише щем.
Коли ж то ми
У нових почуттях своїх
Зростем?
І розвіялося почуття,
Вітром по світу понесло -
Через Розп"яття,
Щоби воскресло!
І розпинає світ почуття,
Що живить душу й серця.
І лишається полинове відчуття
Того Життя.
Трава - полин.
Ти у житті не один,
І ти не одна.
Можливо у когось
Полин на душі,
Та скуштуємо меду
Ми ще у житті,
Бо наближаються ті дні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785665
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2018
автор: яся