Опівночі міняють течію
Протоки хмар в небесному краю.
На захід верхні повертають путь,
Що срібний місяць в пелені несуть.
А нижні хмари линуть всі на схід,
Несуть від брата сонцеві привіт.
Мов два світила, у розлуці ми,
Розділені дорогами й людьми.
Я шлю до тебе за гінцем гінця,
Та ти не впізнаєш мого лиця.
На вітер кинув ти свої пісні,
Лишився тільки відгомін мені.
Ми стоїмо на зведенім мосту,
А руки зустрічають пустоту.
Мов кораблі, ми пройдем пліч-о-пліч,
Аж поки в темну скотимося ніч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785647
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.04.2018
автор: Надія Медведовська