Глава 2.
В полоні мрій сплелися силуети,
Рясним вогнем кружляють уві сні.
Цю пристрасть не опишуть і сонети.
Дві тіні, наче в морі кораблі,
Дрейфують в ураганному сюжеті
Між хвилями жаги, де ясні дні
Змінили ночі. Похоті тенета
Все тягнуть душу до її брехні...
Заплутаний в нитках я ляльковода,
У чарах невимовної краси.
П'ю з келиха її, мов насолоду,
Ковтаючи краплинкою роси...
Моє кохання – ночі сповідання.
Прощай! Вже наближається світання...
Глава 1.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785109
© Володимир Верста
Дата написання: 31.03.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785374
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 31.03.2018
автор: Володимир Верста