Казка про те, як овочі вирішували, хто головний

 Добрий  ранок!  Добрий  ранок!  Заспівали  солов'ї  !
Добрий  ранок!  Добрий  ранок!  Пролунало  в  далені!
Високо  на  сході  сонце  посміхається  нам  всім!
Добрий  ранок!  добрий  ранок!  Прокидайтеся  усі!
За  хатинкою  старою,  що  сховалась  у  тіні.
Прокидались  після  ночі  дивні  мешканці  землі.
І  не  звіри  й  не  комахи,  та  не  рибки  у  воді.
А  прокинулись  рослини  у  городі  на  дворі.
Та  під  сонячним  промінням  помідор  казав  усім:
-  Ось  я  гарний!  Ой  червоний!  Та  потрібний  людям  всім!
Так  багато  вітамінів,  та  корисних  речовин!
І  немає  краще  мене!  Я  -  города  господин!
-  Ти  дивися!  Чи  не  пан!  Закричала  морква.
-  Ой  же  ж  гарний!  Ой  червоний!  Та  дивись  не  лопни!
Ти  під  сонечком  ростеш!  та  від  світла  гарний!
А  росту  я  під  землею!  Спробуй  бути  файним!
А  в  мені  цих  вітамінів  більше  ніж  в  томаті!
Головою  на  городі  -  я  повинна  стати!
-  Теж  мені  знайшлась  цариця!  Цибуля  вимовляла:
-  При  важливих  розговорах  краще  б  ти  мовчала!
Ну  а  щодо  голови,  мушу  вам  сказати,
Головою  на  городі  слід  мене  обрати!
Бо  без  мене  жодної  страви  ти  не  приготуєш!
А  про  смак  та  вітаміни  ти  не  пожалкуєш!
-  Ти  дивись,  яка  розумна!  Пані  теж  знайшлась  мені.
Від  базікання  цибулі  в  мене  сльози  потекли!
Це  кажу  вам  я  -  капуста!  Ви  всі  слухайте  мене!
На  городі  буде  пусто!  Лихо  вас  не  омине!
Якщо  вибрати  цибулю,  чи  гарбуз  ,  чи  кабанчата!
Годі  вам  усім  сваритись!  Я  цариця!  Всім  мовчати!
Довго  овочі  сварились,  хто  з  них  пан  хто  головний.
Всі  кричали  гомоніли,  але  згоди  не  дійшли.
Раптом  пролунав  чийсь  голос:
-  Ще  б  згадали  про  банан!  А  мене  чого  забули?
Головний  це  я  -  бур'ян!
І  почав  він  по  городу  розповзатись  наче  змій.
-  Як  захочу  задавлю  вас!  І  город  весь  буде  мій!
Всі  від  страху  полякались.  Ну  і  хто  тут  головний?
Всі  замовкли,поховались,та  принишклі  до  землі.
-  Ой  рятуйте!  Ой  біда!  Що  тепер  робити?
Ой  загинемо  усі!  Стали  голосити.
-  Гей  дивись!  До  нас  хтось  йде!  Огірочок  каже.
-  У  нього  сапка  в  руці!  Він  бур'яну  покаже!
І  господар  весь  бур'ян  прополов  завзято
Бур'яна  нема!  Ура!  На  городі  свято!
Всі  радіють!  Всі  сміються!  Враз  загомоніли:
-  Ось  тепер  свою  помилку  всі  ми  зрозуміли!
Що  господар  це  не  той,  хто  гарно  розмовляє.
А  господар  -  той  хто  любить,  завжди  захищає!

2009р  Олег  Федоров

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785357
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 31.03.2018
автор: Время потерянных стихов