Творчість не продається за гроші.
Мистецтво безцінне,
Тому автори вмирають молоді,
Голі і босі.
Скачуть Галопом по землі
На білому коні –
Лицарі старих епох.
Ви, звісно, самі зможете,
Тож доримуєте –
Усім давно пох...
Оду не скласти,
Це гімно не продати.
Залиш в куточку
Цей витвір.
Не потрібно говорити, що не хотів.
Він ж якось зумів
Дописати,
Але чи подіє?!
Змусити би
Їх подумати: хто, що діє.
Віршоповії
Скажуть, що лицедії
Не зможуть
Пережити
Апокаліпсис.
Вершники вже
Їдуть на червоних Феррарі,
Сповіщаючи про кінець
Світу.
Але є щось в цьому вірші вічне,
Напевно, те, що
Творчість не продається,
Бо Мистецтво безцінне.
31.01.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
[youtube]https://youtu.be/AOyGG7iZtHA[/youtube]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2018
автор: Kukhta Bohdan