О, панно розкіш, ти така зваблива.
В захопленні стоїть струнке дівча.
І озирається мрійливо і грайливо
Всього лиш на брюнета - покупця …
Що за кермом якоїсь ефемерної машини
Її кудись на віллу повезе.
А потім років через десять геть з вітрини.
Собі щось інше на розвагу привезе …
Стоять у черзі за таким добром дівчата,
А іноді і хлопці напрокат,
Чи вирішив батькам бог розуму не дати?
Не треба їм отих дрібних зарплат …
Як іграшка комусь вже надоїла,
Її ховають десь подалі, геть з очей.
Людина в іграшку себе перетворила,
Весь світ складається з одних речей ...
Понизили свій статус від людини до розваги,
Розвага теж спочатку має переваги,
А потім геть її через плече,
Таке воно життя котяче …
А там де серце ... іноді пече ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785094
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2018
автор: Дружня рука