[i][b] [color="#bd2020"] Переклад з Р. Рождєственського[/color][/b][/i]
[i][b][color="#172161"]Посіє зірки зачудований перст,-
Живому всьому дифірамби,
Я тебе почую за тисячі верст.
Відлуння,
Відлуння,
Відлуння, поділене навпіл.
До тебе мені,
Куди б ти не пішла,
Не важко торкнутися серцем,
Бо в вир почуттів нас любов повела,-
Ми - ніжність,
Ми - ніжність,
Ми ніжність в чуттєвому герці.
І навіть в тенетах довічної тьми,
Де страху й зневіри - без ліку,-
Я знаю - чуттями сплетемося ми.
Ми - пам'ять,
Ми - пам'ять,
Ми пам'ять зіркова довіку.
[/color][/b][/i]
[i] [b] [color="#4d521c"] Оригінал.
Эхо любви
Покроется небо
пылинками звезд,
и выгнутся ветки упруго.
Тебя я услышу за тысячу верст.
Мы - эхо,
Мы - эхо,
Мы -
долгое эхо друг друга.
И мне до тебя,
где бы ты не была,
дотронуться сердцем не трудно.
Опять нас любовь за собой позвала.
Мы - нежность,
Мы - нежность.
Мы -
вечная нежность друг друга.
И даже в краю
наползающей тьмы,
за гранью смертельного круга,
я знаю, с тобой не расстанемся мы.
Мы - память,
Мы - память.
Мы - звездная память друг друга.[/color][/b]
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2018
автор: Янош Бусел