Ця ніч

А,  ти  моїх  метеликів  ловив
Поміж  грудьми  нестримними  устами.
Миттєвість  найчуттєвіших  лавин
Вгамовував,  руйнуючи  устави.

Палаючий  розхристаний  камін
Нагрівся  швидко,  це  не  руська  пічка.
Медових  вуст  незвіданий  кармін
Ти  цілував,  я  плавилась  мов  свічка.

Найперша  ніч  з  тобою  –  дивина,
Закарбувалась  реверансом  карми.
Хмільніша  від  вінтажного  вина,
Ця  патока  прикрита  пелюстками.

Із  пут  розпусно  вибилась  коса,
Синхронно  і  бажання  розплелося.
Я  згадую,  що  ти  мені  казав,
Зав’язуючи  очі  тим  волоссям.

Проникнув  на  незриму  глибину,
Лунав  у  кожній  мрії  і  клітині.
Прозоро-білі  краплі  бурштину
Лежали  на  тілесному  сатині.

Ця  ніч  є  найпрекрасніша  з  оман,
Втім,  сни  так  і  лишились  цілинами.
Я  згадую  її  мов  крізь  туман…
Вона  була,  але  чомусь  не  з  нами.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785047
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.03.2018
автор: Марґо Ґейко