непрочитане

не  лишай  на  завтра  те,  що  міг  би  
не  полишити
недочитані  сторінки
загорнуті  кутиками  надважливості
не  лишай
вони  можуть  згубитися
злякатися
зім*якнути
зотліти  попелом  неохайності
покинутої  руки
можуть  бути  вкраденими
кимось  сміливішим
зацікавленим  у  чомусь
доістинно  твоєму
не  лишай  недочитаних  
сьогоденних  книжок
вони  вкрай  лякливі
можуть  так  і  забутись  непізнаними
а  ти  й  не  знатимеш  що  там
що  було  б
воно  лишиться  найтихішою  з  тиш
десь  на  дні  глибоководної  ріки
загубленої  в  недрах
найсумовитішої  землі
непророслого  світу  
він  копирсається  
в  своїй  ембріонності
покинутий  зухвалістю  байдужих
найнаповненіша  з  порожностей
яку  ніхто  не  слухає

не  лишай  на  завтра  те
що  міг  би  написати  
сьогодні
літери  ледь  проглядаються  
у  своїй  цнотливості
на  недописаних  сторінках
ніким  непрочитаної  книги

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2018
автор: мелодія сонця