Впав на річку туман
Та густий, аж заплакали трави…
І спасибі вітрам,
Що розбіглись клубки кучеряві.
Перший промінь з небес
Захотів розігнати тумани…
Та не стало колес,
Щоб відвести від річки сутани.
Била в берег вода,
А тумани знімались у небо…
Лише вітер гойдав
Понад річкою схований щебет.
Як важливо в житті
Шанувати весною тумани.
Що, немов журавлі,
Бережуть пожиттєву сутану.
Впав на річку туман
Та густий, аж заплакали трави…
І спасибі вітрам,
Що розбіглись клубки кучеряві…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784979
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2018
автор: СЕЛЮК