Маленька дівчинка , така як усі діти у шість років . Стрибає , наспівує щось під ніс . Бігає польовою дорогою і ловить вітер . Але вже зараз на тій усмішці , яка мала б бути безтурботною , видно якусь гіркоту . Очі блистять , то від того вітру і радості маленької свободи . Але , як придивитися ближче то від сліз . І навіть на лініях долонь , чи то долі видніється відбиток - сум .
Це він підкрався , з того місця , з якого вона найменше чекала .
Від цього було боляче і не зрозуміло .
Це він заполонив думки голівоньки . І вкрав ту безтурботність .
Доросла ...
Через той відбиток , досі шукає у чужих очах любові , схвалення ,
того тепла , якого в далекім дитинстві забракло .
Прикро , що на світі надто багато таких дітей , із вкраденим дитинством і з відбитком ...
PS. Доброго дня ! То перша маленька спроба , прошу читати , коментувати і виправляти помилки . Щиро дякую ...📖
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784965
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2018
автор: БЕЗ