[i] [b][color="#c22d2d"] Донбас... Посіяв вітер...
Тепер пожинає бурю...[/color][/b][/i]
[i][b][color="#2a6666"]Розсипались… Вже вільна Україна…
Росія перша кинула Союз…
Була хвилина і була надія,
Що нас вестиме не валет, а туз
В життя нове.Не вийшло.Раз…І вдруге…
Багатії плодяться мов щури…
Народ бідує… Не стерпів наруги,-
Бо ж і терпіти можно до пори…
За третім разом,- демократ при владі…
Оранжево… В Європу б нам іти -
Ще більша демократка на заваді,-
Не відшукали спільної мети…
Обох прогнали...Вибрали злодюгу...
Де розум був?..Та Бог же його зна!..
Батьківську землю віддали в наругу,-
Кишені повні,- лиш пуста казна...
Без армії… Нейтральні… Не в Європі…
Без НАТО,- про це страшно й говорить!..
Не Україна,- муха у окропі,-
Куди податись?.. З ким же їй дружить…
Спасибі,- є Московський ‚‚собіратєль
Зємєль ісконних”… Радісно пожав
Те, що не сіяв,- Крим… З якої статі?..
Привів у дію міну, що заклав
Ще Джугашвілі хитрий… Кров рікою…
Та встав народ!..Це дружба?..Це - розбій!..
Донбас,- ти наш!..З сусідкою такою -
Ми груддю встали,- доленосний бій!..
Ми вдячні, Кремль.Тепер ми знаєм ціну
Твоїм ділам… Весь світ тепер за нас!
Ми до Європи!.. В НАТО!.. Тільки б міну
Оту знешкодить… Прийде такий час!..
[/color][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784730
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.03.2018
автор: Янош Бусел