Що буде завтра? А завтра накотить весна!
Пролісок очі блакитні умиє росою,
Гордий тюльпан захлинеться своєю красою,
Неба і сонця весна всім відмірить сповна!
Стануть сніги, а за ними підуть в небуття
Втома і сум, що нас міцно тримали зимою,
Зрушимо гори, та йтимемо горді собою,
Будем щасливі, знайдем по душі заняття.
Гратиме сонце в глибинах коханих очей
Пташки з далеких країв повернуться додому,
І защемить у душі від весняного грому,
Свіжого листя, дощу, солов’їних ночей.
Разом з тобою, коханий, вже тисячу літ,
Кожну прийдешню весну зустрічаєм, як першу.
Справи, початі колись, ми нарешті завершим,
Мрії, як птахи летять і легкий їх політ.
Рветься далеко кудись в зачаровану вись,
У партитурі життя розписавши по нотам.
Пісня весни, що принишкла в щоденних турботах
Ти її чути і слухати не забарись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784459
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2018
автор: Олена Бокійчук