Лобода

Тихий  шепіт  дерев,  ніжний  вітер  в  вікно.
Ти  і  нібито  скрізь,  а  завжди  далеко.
Ніч  ввімкнула  ліхтар  та  розбила  зірки,
Щось  нагадує  в  них  твої  очі  сумні.
Небо  темне  й  гірке,  наче  та  лобода,
Ой,  ти  янголе  мій!  Чом  на  серці  журба?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=78441
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.06.2008
автор: Стелла Моршинська