Стрілки, відповідно до снів, плавно ідуть назад.
Не пиши мені ти під сумнівним приводом свят -
Не торкнеш нічого: нічого нема в душі.
Більше я не дивлюсь назад. Ніколи мені не пиши!
Що страждання в хмелю? - вгризається пам'ять в пах? -
Не зважай на відсутність жалю
Я не перетерпіла крах -
А прийняла - пророцтвом, чи мовчазним знанням
Не пиши мені більше - я відповіді не дам!
Поведусь же так, ніби я заклинатель душ,
Це здається обманом, та вір же мені, чимдуж,
Наче те, що пишу, - єдине, що в тебе є.
Не пиши мені більше, ти сам все дбайливо стер
Із буття, залишивши сухі та брудні уривки
Слів, - тоді ще, можливо, доволі прикрих,
Та коли їх згадали б ми тут і зараз,
Вони більше не спричинили б галас.
Мені прикро від твоїх п'яних рішень.
Не пиши мені ти ніколи більше!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784125
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.03.2018
автор: Катерина Трач