Кольоровий сон наздоганяє ніч,
Напинають сполом вітрила світанку.
Година-дві – й щезають умить пріч
Під розлогий третіх півнів сурем клич.
Розтуляє день тюлеву фіранку.
Звиває вмить гамак із сивих марев,
Гойдається над яром-долиною.
Вчуває звуки променів удари
Й зганяє сіру тишу в глухі шпари.
Зійшов вогонь й тремтить над далиною.
І день ще у незношеній одежі
Так свіжо пахне спокоєм за чаєм.
Звикло на полі пролягають межі…
Перебігає --як йому й належить-
Із радістю, проблемами,.. з відчаєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784068
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2018
автор: Valentyna_S