Прокинулась, а радості немає.
Це не порядок: сум з’їдає плоть.
Подала каву в ліжко, - так проймає
Така турбота. Що б іще впороть?
Була б я мужиком – пішла б по бабах,
Чи у більярдну, вжралась, на кінець,
А так чекати з п’ять годин ще треба
Щоб в бутіках звільнити гаманець.
Гімнастика бадьорить… Ні. Не зараз.
Депресія у мене. Я сумна.
Сьогодні зодягну страждання образ
І чашу смутку вип’ю всю, до дна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783737
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.03.2018
автор: Пісаренчиха