Її подих

Коли  я  мрію,  коли  я  слухаю  ніч,
Я  завжди  граю  Її  соло.
То  хвороба?  Чи  може  просто  дивна  річ
Відчувати  Її  навколо?

Коли  чекаю,  коли  я  перегортаю  дні,
Плутаю  сліди  на  сходах,
Між  системами  водостоків,  від  стіни  і  до  стіни
Рухаю  Її  подих.

Коли  я  мрію,  а  Вона  посміхається  уві  сні,
Я  завжди  собі  шепочу:
"Не  буди,  не  розбуджуй  до  ранку  Її,
Навіть  якщо  в  інший  час  наші  ночі.  

Коли  на  підвіконні  згадую  прозорість  озер,
Завжди  повноводих,
Автоматично,  посеред  герань,  ніби  гіпнотизер,
Рухаю  Її  подих.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783694
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2018
автор: Рейстровий