Ось уже з-за лісосмуги
Важка хмара виповзає.
Чеше гриву свою з туги
На всі боки позирає
Розчепіривши лапища
Згребла хмароньку малую.
Почорніла й ніби грище
Гучне зробила на лугу
Сонце зникло враз у пащі
І почалося щось страшне:
Хмара тріснула неначе
Блиск пронизив небо все.
Здригнувся степ. Трава злякалась,
Припала низько до землі,
Зловісна злива засичала,
Кидавши промені тугі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783630
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.03.2018
автор: Надія Тополя