Хтось колись чи то вкрав , чи то вбив ,
Хтось блатний , лихий , коронований ,
А комусь не вистачить слів ,
На останній своїй сповіді
************
Має хтось депутатський мандат ,
Від людей ховаючись в Хаммерах ,
А комусь не вистачить ґрат ,
У холодних тюремних камерах ,
*************
Хтось забув стареньких батьків ,
Бо забракло йому совісті ,
А комусь не вистачить сліз,
Біля їхніх могил на кладовищах
**************
Хтось залив світ дітей своїх ,
Оковитою косоокою ,
А комусь не вистачить втіх ,
У брудній старій одинокості
************
На німих перехрестях доріг ,
Де скрижалі людської байдужості ,
Хтось так і не зміг ,
Навчитись вірності , чуйності ,
************
Хтось так і не зміг казати правду ,
Серцем любити ближнього ,
Бо на заваді ,
Стала користь ,
Сліпа ненависть ,
Душа скалічена ,
***********"
Бо на заваді ,
Бажання жити ,
В палацах з золотом ,
Але ж усім нам незмінно прийде ,
Пора до сповіді .
Олександр Квітень
м. Мукачево
16 березня 2008 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782874
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.03.2018
автор: Квітень Олександр