БАРВИСТІ КАЗОЧКИ ДЛЯ МОЄЇ ОНУЧЕНЬКИ (26)

         

       ЧАСТИНА  ДВАДЦЯТЬ  ШОСТА.  ПОДОРОЖ
         НАВКОЛО  ЗЕМЛІ  ЗА  20  ДНІВ.

     -«Доброго  ранку,  Настусенько!  У  мене  для  тебе  цікава  новина.  Ми  підлітаємо  до  російського  озера  Байкал.  Воно  примітне  тим,  що  найглибше  озеро  у  світі.  Його  площа  складає  31  470  квадратних  метрів.  У  нього  впадає  336  річок  і  струмків.  Середня  глибина  озера  730  метрів,    а  максимальна  1637  метрів.  Та  найцікавіше  те,  що  ...Перш  ніж  продовжити  я  хочу  тобі  розповісти  про  цунамі,  що  з  японкої  мови  перекладається  ,  як  велетенська  хвиля,  котра  виникає  у  результаті  потужних  землетрусів,  і,  відповідно  може  складати  висоту  від  декількох  десятків  до  сотень  метрів  у  висоту  змітаючи  і  знищуючи  усе  на  своєму  шляху.  Зазвичай  цунамі  виникають  в  океанах,  або  морях.  Небезпека  цунамі  полягає  у  тому,  що  хвилі  набігають  на  берег  у  декілька  етапів,  коли  мешканці  прилеглих  територій  цього  зовсім  не  очікують.  Так  от,  виявляється  цунамі  може  відбутися  навіть  на  Байкалі.  Ми  зможемо  з  тобою  у  цьому  пересвідчитися.  Але  для  цього  нам  прийдеться  з  тобою  переміститися  у  минуле,  в  далекий  1862  рік.»  -  пропоную  інтригуюче.
     -«Доброго  ранку,  любий  дідусю!  Подорож  у  часі?  Ти  не  жартуєш?»  -  запитує  здивовано  онученька.
     -«Зовсім  ні.  Не  забувай,  що  ми  з  тобою  мандруємо  у  казці  –  то  ж,  жодних  обмежень.  Ось  я  зараз  включаю  пулт,  наводжу  рік,  і,  вуаля!»
     Ми  опиняємося  над  неосяжними  просторами  знаменитого  озера  Байкал.  Зима.  Його  поверхня  вкрита  суцільною  кригою.  Але  що  це?  Усе  навкруги  починає  раптом  здригатися.  Амплітуда  коливань  збільшується.  Прилади  мені  показують  що  епіцентр  землетрусу  знаходиться  на  самому  дні  озера.  Неймовірно!  Сила  землетрусу  за  шкалою  Ріхтера  складає  від  8  до  10  балів.  Це  щось  нечувано.  Поглянь  на  поверхню  озера.  Товста  крига  з  шумом  ламається.  Піднімається  висока  хвиля,  яка  стрімко  несеться  до  берега,  де  її  висота  складає  3  метри.  Циганський  степ  з  бурятськими  юртами  и  триста  будинків  зносить  на  відстань  до  двох  кілометрів.  На  щастя  більшість  мешканців  встигають  покинути  небезпечну  зону,  троє  з  них,  нажаль,  загинули.  Усюди  плавають  величезні  уламки  криги,  а  земля  пішла  глибоко  під  воду.  Просто  жах.  Я  переключаю  пульт  на  2018.  Наш  трансформер  опускається  на  поверхню  знаменитого  озера.
     -«Дідусю!  Ти  впевнений,  що  це  безпечно  знаходитися  на  озері  після  того,  що  ми  тільки  що  бачили?»  -  запитує  Настуся  занепокоєно.
     -«Цілком  безпечно,  сонечко.  У  нас  є  сейсмічні  прилади,  котрі  попередять  нас  про  небезпеку  зазделегідь.  А  наразі  пропоную  порибалити.  Ось  тобі  вудка,  з  поплавком,  а  цей  черв’ячок  я  закріпляю  на  гачок.  Закидай  вудочку,  люба,  та  примовляй  :  «Ловися  рибко,  маленька,  та  велика!»
     -«Ловися,  рибко,  велика,  та  велика!»  -  та  й  закинула  бамбукове  вудилище.
     На  озері  –  повний  штиль.  Наші  поплавки  –  завмерли.  А  навкруги,  скільки  не  глянь  синє  скло  озера.  Вода  така  прозора,  що  видно  на  декілька  метрів  у  глибину.  На  виднокраї,  з  усіх  сторін  густо  вкриті  зеленню  мальовничі  хребти  гір,  котрі  закривають  неймовірну  красу  озера  від  людського  ока.  А  повітря?  Дихай  –  не  надихаєшся.  Раптом  поплавок  Настусі  різко  пішов  під  воду.  Вона  не  розгубилася.  Без  зайвого  поспіху  міцно  стиснула  вудилище  і  з  нетерпінням  чекала  моменту,  щоб  піймати  рибину.
     -«Я  сама!  Не  допомагай!  Я  зовсім  не  маленька!»  -  зупинила  мене  на  пів  дорозі.
     -«Гаразд!  Як  знаєш.  Я  поряд.»
     А  мій  поплавок  й  не  зрушився.
     -«Дідусю!  Допомагай!  Там  якийсь  слон  попався.  У  мене  зовсім  немає  сили    тримати  вудку!»
     Хапаю  вудилище.  І,  дійсно,  щось  важке  й  мене  згинає  додолу.
     -«  А  ось  я  тебе  нек  відпущу!  Я  ж  тебе  впіймаю!»
     Нарешті  над  водою  з’являється  величенька  щука.  Настуся  завчасно  підготувала  сачок.  І  як  тільки  рибина  блиснула  над  водою  майстерно  підхопила  її.  
     -«Вау!  Оце  так  щука!  Я  в  житті  такої  й  на  картинці  не  бачила!  Цікаво,  скільки  вона  заважить?»
     -«А  ось  ми  зараз  зараз  перевіримо.»  -кладу  рибку  на  вагу.
     -«5,5  кг.  Неймовірно!  Ось  ти,  Настусю  й  напросилася.»
     -«Так  я  ж  тільки  пожаттувала.  І  що  ж  ми  будемо  з  нею  робити?  У  неї  очевидно  велика  сім’я.  А  ми  вегетаріанці.  А  можна,  дідусю,  ми  випустимо  її  на  волю?»
     -«Звичайно,  красуне!  Твоя  рибка,  тобі  й  вирішувати!  Але  спершу  –  загадай  бажання!»
     -«Бажаю,  щоб  ми  враз  опинилися  на  Великому  Китайському  Мурі!»
     Як  тільки  рибка  шубовснула  у  воду  Байкала,  по  її  велінню  ми  враз  опинилися  на  ....
     Продовження  буде...                                              

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2018
автор: Woody Paul Grey