Є життя і смерть. А між ними затиснута наша доля, яка
залежить від нас. Який напрям життєвого шляху ми обираєм
і чи обставини, які складаються приймаєм?
І боремося, боремося, боремося за виживання, за
панування. Боремося за життя, щоб доля наша не була лиха.
Як важко буває відпустити те, що таке дороге нам. І міцно
його тримаємо чи за нього тримаємось, боїмось втратити, загубити,
бо не мислимемо без нього далі жити. І це природньо.
Але ми не можемо усе втримати у своїх руках. Тримаємо те,
що можемо, а що не можемо Господь тримає у своїх.
Що твого, людино, у цім світі? Лише твоя вдячність Господеві
за життя, за його дари, за прощення його і за те, що він нас чує.
Господи, де , де шукати нам щастя своє. У чому те щастя
загальнолюдське?
Ти є Людина, на образ і подобу Божу створена. І хоч душа і
тіло твої зранені, зболені, покинуті, але тобою, Господи, ми не
відкинуті. Не кожен із нас те життя розуміє, і прийняти таким як
воно є, не кожен зуміє.
Наше життя і смерть в Божих руках. А ми творці долі,
щасливої долі. З недолі своє щастя куємо.
Час йде. Кожен те щастя кує, поки Господь ще часу дає.
Люди доброї волі - обранці щасливої долі.
І незабаром почуємо голос з небес " Христос Воскрес!"
І Україна теж, якщо кожен із нас душею воскрес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2018
автор: яся