Між темних вод імлистих океанів
Шляхами зір і місяця вогню
Заплутаний в мереживі туманів
Стрясає хвилі човен, мов ріллю.
Шукаючи дива між ураганів,
Кружляє, забуває метушню
Земної безкінечності романів,
Написану зірками маячню.
Знайти дорогу, встелену лугами,
Там рифи сяють, наче акварель.
Так ідеально склали оригамі
Боги чарівних, неземних осель,
Цю цитадель, захоплену вітрами...
...Тримає курс, пливучи корабель.
Ultima Thule (з лат. — «дуже далека Фула», «крайня Туле») — «дуже далеко», «край світу» чи «крайня межа», «ціль устремлінь».
© Володимир Верста
Дата написання: 15.03.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782434
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 15.03.2018
автор: Володимир Верста