Українського роду колиска

У  садах  загубилось  село  -
Українського  роду  колиска.
Чи  далеко  я  буду,  чи  близько,
Б"ю  тобі,  отчий  краю  чолом.

Як  вологу  дає  джерело
Річці  тій  повноводній,  бурхливій,
Так  і  є  тим  началом  село,
Звідкіля  почалася  Вітчизна.

Тут  коріння  глибоке  твоє
П"є  землі-годувальниці  соки
Та  гілля  і  високе  й  широке
У  житті  нам  наснагу  дає.

То  ж  коліна  щораз  прихилю,
Як  прийду  до  причалу  дитинства
І  скажу,  що  село  я  люблю  -
Українського  роду  колиску.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782111
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 14.03.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський