Стрімкого часу трепетний політ
Лоскоче нерви знову проти ночі.
Корупція стоїть, як моноліт,
Як злоба дня, що виїдає очі.
І тут прийшла бюджетотворча ніч,
В сесійній залі - спритні кнопкодави...
Спічрайтери заклали щойно спіч
В уста прем'єра уряду й держави.
І почалась завзята метушня -
Кому - ганьба, кому - гримаси долі.
Гарячу кров ніщо вже не спиня,
Іде війна в регламентному полі.
Потішне військо грає короля,
Та так гротескно - жодного в реалі.
На руку тільки недругам з Кремля
Попрання норми етики й моралі.
Набила вже оскомину різку
Така ще грань дешевого комфорту:
До суду в інвалідному візку
Везуть адептів ре́кетного спорту.
В тривозі нині весь істеблішмент,
Бо кожен з них себе в цій ролі бачить.
Корупція, хабар, це аргумент,
Який народ нізащо не пробачить!
Вже перезріли клятви на миру,
Що їх давали знані "кулявлоби",
Пора зламати матрицю стару,
Бо там кишать корупції мікроби.
Ми не відступим в праведній борні,
Нехай регочуть вражі "Іскандери".
А ми в серцях запалимо вогні,
Як смолоскипи імені Бандери!
2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781961
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.03.2018
автор: Дощ