Шевченкову «Катерину»
Віка прочитала:
-За що ж, Катре, так доленька
Тебе покарала?
Розмірковує над твором
Заплакана Віка:
-А де ж його зараз візьмеш
Того чоловіка?
Ти один раз залетіла,
Що не говори,
А у мене з того дива
Байстрюків аж три.
Тобі, Катре, хоч трапився
Путній чоловік,
Гарно клявся, обіцявся
Не забуть повік.
З Московщини, іноземець,
Та ще й офіцер,
Бравий москаль у погонах,
Не те, що тепер…
В мене перший був падлюка,
А хвалився – меломан!
Другий бомж і алкоголік,
Третій – наркоман.
Дякую тобі, Тарасе,
За поему, як урок,
За покриток заступився
Великий пророк.
Бо ця істина відома
На усі віки:
Доки в світі буде жінка -
Будуть байстрюки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781914
Рубрика: Гумореска
дата надходження 13.03.2018
автор: Катерина Собова