with Команданте Че
пити натхнення,
а недопите ставити в холод вiчностi,
що випаровується кожної хвилини
як тільки прочиняються двері
і світ променем на частини руйнує
ілюзію матерії чи душі...
накриваючи місто теплом темряви,
що роками накопичувалась
в маленькому сонці підсвідомості
аби ми залишились
крапка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2018
автор: Biryuza