Вимикаю рефлекси, а раптом
У Карпатах вулкан прокинеться?
Радикальним стане мирний атом
Вперше цукор в воді не розчинеться …
… і вода, не вода
І біда, не біда …
-Світ ловив … Не зловив!!!
Казав Сковорода
Ніч давила, топила, у своїй чорноті
Але виростуть крила
Бо ж любов у житті
Те єдине, від чого тримає
Не зважа на примхи погоди
Хтось невинних в в’язниці саджає
Бо не знає насправді свободи
… догорає рефлексів недопалок
Чорним димом загублених душ
Кров зпеклась на ваших запонках
І з очей скоро хлине туш
Крижана і солена, гостра
Наче кулі замість ”бувай “
На добраніч омріяний простір!!!
Адекватносте – прощавай!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2018
автор: Андре Ільєн*